Пропустити навігацію

“Не переймайся!” або знайомство з генералізованим тривожним розладом

A dejected looking woman sat in a dark bedroom with her hand on her head, with horizontal strips of light shining on her from a blind, Bloomington.

“Як пройде моя співбесіда на нову посаду, чи знаю я відповіді на можливі запитання? Чи сподобається замовникам розроблений мною дизайн? Чи встигну я підготуватись до іспиту, так багато потрібно прочитати? Що якщо мій хлопець не достатньо задоволений мною і знайде собі іншу дівчину?… Знову ці переживання, так і захворіти можна… ”

Вікторія, 23 роки

Вікторія — web-дизайнер. Нещодавно їй запропонували нову посаду і вона готується до співбесіди, через що сильно хвилюється. Як бачимо, її переживання стосуються не лише нової посади, але й навчання, оцінки її роботи замовниками, стосунків з близькими і самих переживань. Вікторія скаржиться на нездатність контролювати свої постійні переживання, які спричиняють дискомфорт, заважають їй працювати, а останнім часом — навіть спати.

Тривога та переживання— неприємні відчуття, але корисні. Завдяки ним ми ретельніше готуємося до іспиту чи співбесіди, більше піклуємося про своїх близьких, уважніше керуємо автомобілем в час негоди. На жаль, частина людей, як наприклад Вікторія, тривожаться стосовно більшості життєвих ситуацій. Їхні переживання спричиняють суттєвий психологічний дискомфорт та приводять до погіршення їхнього функціонування. У такому випадку, ми можемо припускати наявність генералізованого тривожного розладу.

Генералізований тривожний розлад (ГТР)— один із найпоширеніших тривожних розладів, що характеризується надмірною тривогою та переживаннями, які людина не може контролювати.

Поглянемо на статистичні дані:

Генералізований тривожний розлад інфографіка

Дорослі з ГТР часто хвилюються про повсякденні справи: 💼 Роботу 💰 Фінанси 🏥 Здоров’я своє та близьких 👶 Халепу, що може трапитися з їхніми дітьми ⏰ Деякі дрібні речі (хатню роботу чи запізнення на зустріч) Діти з ГТР, зазвичай, надмірно переймаються через: 🎒 Школу 🏐 Спортивні секції 👫 Взаємодію з однолітками


Як відрізнити ГТР від “звичайних” переживань?

Photo by rawpixel on Unsplash
Photo by rawpixel on Unsplash
Різниця полягає в тому, що переживання в контексті ГТР:

  • Надмірні, тобто, не пропорційні реальній імовірності настання очікуваних подій.
  • Тривають більшість днів упродовж щонайменше 6 місяців.
  • Дифузні — чим більше сфер про які людина хвилюється, тим більше її симптоми відповідають критеріям ГТР.
  • Стійкі та суб’єктивно відчуваються як неконтрольовані.
  • Спричиняють дискомфорт у соціальній, професійній та інших важливих сферах.
  • Супроводжуються принаймні трьома наступними симптомами: нервовим збудженням, легкою втомлюваністю, труднощами з концентрацією уваги або відчуттям «пустоти в голові», дратівливістю, м’язевим напруженням чи порушеннями сну. Наявність лише одного з вищезгаданих симптомів свідчить про тривогу у дітей.

Чому так складно не тривожитись?

Незважаючи на те, що переживання приносять дискомфорт, вони відіграють важливу роль для людей з ГТР: 💭 Під час переживань людина зосереджується на думках, якими б неприємними вони не були, замість того щоб зануритися в негативні емоції на повну.

Вікторія, клієнтка про яку йшлося вище, стверджує, що не може сконцентрувати увагу на якійсь конкретній проблемі, а радше “перестрибує” з одного переживання на інше.

📝 Переживання може служити засобом уникнення, запобігання чи вирішення проблем, а також мотивації людини виконати необхідне завдання.

Вікторія вважає, що завдяки переживанням вона ретельніше підготується до майбутньої співбесіди.

😰 Дослідження довели, що людям з ГТР важко витримувати невизначеність, їм важливо контролювати ситуацію, інакше вони відчувають сильний психологічний дискомфорт. Переживання у цьому випадку допомагають забезпечити певну визначеність і тим самим позбутися дистресу.

Вікторія відчуває сильний дискомфорт, якщо не отримує відповіді на запитання, які її цікавлять.

🏥 Люди з ГТР часто переконані, що переживання є некерованими, або що від них можна захворіти чи навіть збожеволіти. Це, так звані, метапереживання — переживання про переживання.

Вікторію лякає те, що вона так багато переживає, вона вважає, що може через це захворіти.


Як лікуватися?

Photo by rawpixel on Unsplash
Рішення щодо лікування залежать від значимості впливу розладу на повсякденне життя людини. Основними методами лікування ГТР є психотерапія, медикаментозна терапія або їхня комбінація:

Психотерапія

Психотерапевтичним методом першого вибору для лікування генералізованого тривожного розладу є когнітивно-поведінкова терапія (КПТ).

📝 КПТ допомагає клієнтам переоцінити уявлення про переживання, ставлення до невизначеності, а також вчить їх долати м’язеве напруження і давати раду своїм негативним емоціям.

🕒 Для лікування типового ГТР потрібно 10–15 щотижневих сесій.

Медикаментозна терапія

Для лікування генералізованого тривожного розладу використовують наступні види медикаментів:

Перед лікуванням обов’язково проконсультуйтеся з лікарем про переваги, ризики, а також можливі побічні дії!

💊Антидепресанти з групи селективних інгібіторів зворотнього захоплення серотоніну (СІЗЗС) та селективних інгібіторів зворотнього захоплення серотоніну і норадреналіну (СІЗЗСН) є медикаментами першого вибору. СІЗЗС та СІЗЗСН — ефективні, відносно легко переносимі і не викликають звикання. Прикладами антидепресантів для лікування ГТР є есциталопрам, дулоксетин, венлафаксин, пароксетин та інші.

💊Буспірон — протитривожний засіб, не викликає звикання, терапевтичний ефект починає проявлятися на 7–14 день після початку лікування.

💊Бензодіазепіни — лікарські засоби зі снодійним, седативним та протитривожним ефектом. Зазвичай застосовуються для короткотривалої терапії гострих тривожних станів. Бензодіазепіни не повинні використовуватись довше 2–4 тижнів, оскільки викликають залежність[1].


Який прогноз?

Photo by Corinne Kutz on Unsplash
Незважаючи на те, що генералізований тривожний розлад має хронічний перебіг, його все ж можна подолати. Для цього потрібно пройти процес лікування, інакше розлад прогресуватиме. Для тих людей, які наважились на терапію прогноз є досить втішним. Зокрема, за даними одного з досліджень (Борковець і Костелло [Borkovec & Costello], 1993), 57,9% людей, що застосовували в лікуванні техніки КПТ, зберігали набуте покращення через 12 місяців після його завершення [2].

Цікавим є факт, що такі відомі особистості як Авраам Лінкольн, Донні Осмонд, Барбра Стрейзанд страждали від ГТР. Вони звернулися по допомогу і подолали свою тривогу. Якщо їм це вдалося, то і ви зможете!

* Історія та персонажі в даній статті є вигаданими.

* Інформація щодо лікування є виключно ознайомчою. Для отримання медикаментозної чи психотерапевтичної допомоги звертайтеся до професіоналів у сфері психічного здоров’я — психіатрів, психотерапевтів та психологів.


Джерела

  1. Generalized anxiety disorder [Електронний ресурс]. — 2017. — Режим доступу до ресурсу:https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/generalized-anxiety-disorder/diagnosis-treatment/drc-20361045. 2. Крейґ Д. Маркер. Генералізований тривожний розлад / Крейґ Д. Маркер, Елісон Ейлворд. — Львів: Свічадо, 2017.